Бункер; 2 – корпус контактного апарату; 3 – газорозпо­дільчий пристрій 4 – пневматичний ежектор

Сорбційна здатність іонообмінних волокнистих матеріалів щодо HF може досягати 12 мг-екв на 1 г сухого сорбенту. Регенерація іонітів проводиться лужними розчинами (NaOH, NH4OH). Для поглинання тетрафториду кремнію використовують біфторид натрію.

Очищення від хлору і хлориду водню. Газоподібний хлор добре поглинається такими твердими органічними сполуками, як лігнін і лігносульфонат кальцію, що представляють собою великотоннажні відходи процесів хімічної переробки деревини і іншої рослинної сировини. Проте ефективнішим є використання цих поглиначів у вигляді водних розчинів і пульп.

Як тверді поглиначі хлориду водню з відхідних газів промисловості можуть бути використані хлороксид заліза і хлорид закисної міді в суміші з оксидом магнію, сульфати і фосфати міді, свинцю, кадмію, які утворюють комплекси з двома молекулами НС1, а також деякі органічні полімерні матеріали, цеоліти і ряд промислових відходів. Переважна більшість цих поглиначів можуть бути використані для обробки низькоконцентрованих за НС1 газів (до 1% (об.)) в широкому інтервалі їх температур.

З промислових відходів можуть бути використані різноманітні тверді речовини лужної природи, зокрема доменні і сталеплавильні шлаки, продукти лужної обробки бокситів, попелу від спалювання міського сміття, оксид алюмінію, деякі глини. Процеси очищення з використанням таких хемосорбентів можуть бути проведені в інтервалі температур 200-500°С в реакторах киплячого шару або шляхом інжектування в газовий потік перерахованих агентів у вигляді частинок від 1 до 2000 мкм. Доза поглинача складає 20-40 г/м3, час контакту – 0,2-5,0 с при швидкості газу – 2-30 м/с.

Поглинальна маса для очищення відхідних газів від НС1 і інших кислих компонентів може бути приготована на основі уловленого у виробництвах чавуну і сталі пилу, який містить оксид заліза (Fe2О3) і оксиди лужних і лужно-земельних металів, до якого додають гашене або негашене вапно, лимоніт і солі важких металів. Перераховані компоненти змішують і використовують у вигляді гранул, розміщуючи їх в реакторі на шарі деревної тирси або зернистого матеріалу у вигляді обпаленої глини або зволоженого розчином гідроксиду натрію перлиту.

Для видалення НС1 з відхідних газів, можливо викори­стовувати також порошок негашеного вапна. Контакт його з газами здійснюють в реакторі киплячого шару або безпосередньо в газоході. Відокремлений від газу поглинач після регенерації можна повертати в процес. Разом з негашеним вапном в подібних процесах можуть бути використані карбонат кальцію або оксид магнію.

З відхідних газів спалювання хлорвмісних органічних відходів у присутності кисню НС1 ефективно вилучається при 250-300°С гранульованим поглиначем, який містить оксид магнію і хлорид закисної міді. В процесі сорбції відбувається перетворення CuCl в CuCl2. Шляхом обробки насиченого поглинача при 100-500°С киснем, метаном, аліфатичними вуглеводнями, парами бензолу, етиленом, деякими хлорорганічними сполуками, а також сировин­ними матеріалами і проміжними продуктами для синтезу останніх з нього може бути відновлений хлор.

Одночасне селективне вилучення НС1 і SО2 з відхідних газів можна забезпечити шляхом їх контакту під тиском при темпе­ратурах від -10 до 100°С з полімером гліцеділпіперазіном. Наси­чений поглинач можна регенерувати простим зниженням тиску в реакторі.

Дешевими, доступними і ефективними поглиначами НС1, що міститься у відхідних газах є деякі природні цеоліти. Вони, зокрема кліноптилолітвміщуючі породи, можуть бути використані безпосе­редньо у вигляді зерен певних розмірів або після попередньої обробки, наприклад шляхом амонізації (для видалення з цеоліту всіх обмінних іонів металів і збільшення поглинальної ємкості) і дії кислотою (для поліпшення кислотостійкості шляхом збільшення відношення SiО2/А12О3). З метою отримання гранульованих поглиначів порошкоподібні матеріали після такої обробки доцільно змішувати з 3-8% алюмосилікатної керамічної зв'язки (глини) з подальшим формуванням отриманої маси. Слід зазначити, що сухий НС1 інертний до цеолітів, а повна десорбція поглиненого НС1 відбувається лише при температурах біля 350°С.

Певною поглинальною здатністю до НС1 володіють активне вугілля, силікагелі, аніоніти. Проте багато традиційних адсорбентів, наприклад, активне вугілля, характеризуються низькою активністю до НС1 при його малому вмісті в газах, що підлягають очищенню. Крім того, мікропористі поглиначі мають погану селективність щодо НС1 в процесах знешкодження складних за складом реальних відхідних газів.

Основною перевагою перерахованих сухих прийомів санітар­ного очищення відхідних газів від НС1 є можливість реалізації відповідних процесів при підвищених температурах (>100°С). Разом з тим істотні витрати на регенерацію насичених поглиначів, висока вартість і дефіцитність деяких з них і ряд інших чинників перешкоджають практичній реалізації твердофазних прийомів газоочищення.

Очищення від йоду і йодиду водню. Для поглинання йоду з газів може бути використане вологе активне вугілля КАД, поглинальна здатність якого при температурах до 45°С залежить від концентрації йоду в газах, що очищаються і може досягати 120 г йоду на 1 дм3 адсорбенту. Насичений поглинач регенерують шляхом десорбції з нього йоду. Можливим, але дорожчим прийомом уловлювання йоду з газів є використання іонообмінних матеріалів, зокрема аніоніту АВ-17.


2882859836252884.html
2882946231139504.html
    PR.RU™